Алея Слави
Я буду пам'ятати цю алею слави.
Де ми стояли в тиші..
Ми стояли і пам'ятали тих,
Хто загинув на чужині.
Мені на плечі повісили прапор,
Прапор жовто-блакитної свободи.
Свободи, за яку померли воїни..
Коли пролунала хвилина мовчання,
Пролунала з нею й вона..
Повітряна тривога,
Яка лунає майже щодня.
Вона нам надала звуки,
Що чули воїни в останню хвилину життя.
Всі мовчали, навіть вітер затих,
Тільки кричали ворони.
Чорні граки і ворони,
Що також прилетіли із чужини.
Коли закінчилась лінійка,
Закінчилась і тривога.
І всі повернулися назад.
Ні.. не всі, не повернулись воїни,
Що залишаться завжди в наших серцях...