Душі

Душі
Душі

Скільки ж душ полеглих вже героїв,
Піднялися у вирій небуття?
Скільки вистріляно уже набоїв,
І в українців відібрано життя?
Скільки сліз пролито за батьком, чи за сином?
Які піднялися на небо, назавжди до Отця…
Тих, кого в останній путь провели гімном,
Чия життєва свічка, догоріла до кінця…
О Боже, скільки ж вас, душ воїнів полеглих?
Які нас, до останнього набоя, берегли,
А вам би жити й жити, ще днів своїх веселих,
А ви Героями, на землю нашу, полягли!
За гасло: “Слава Україні”
За те, що просто тут жили!
За те, що боролися, за вільну Україну,
За те, що сім’ю й дім свій берегли…
Спочиньте тепер з миром,
душі незламних, ви героїв …
Закінчилась для вас уже війна.
Летіть на небо, живіть, в Отця покої…
А ми помолимось, за кожного ім‘я!
Ми збережемо пам’ять, про кожного із вас!
І будемо боротись за вільну Батьківщину!
Дивитися на небо і згадувати вас.
Ви посмертно герої і наші ангели віднині!
Безстрашні бо перед останнім подихом казали:
“Слава Україні”
Ох… Ми відвоюєм, збережемо, відновиться держава!
І на параді перемоги, відповімо усім вам:
“Героям нашим слава!”