Могила

Могила
Де ж могила невідомого солдата?
Того, хто помер серед поля, від зброї ката…
Немає хреста на ній, ніхто не відспіває
Тільки вітер над тілом сумно завіває
І мати лише чекати буде свого сина,
Якого носила під серцем і важко родила.
Їй лише скажуть, що безвісти пропав
І не знатиме старенька, в яких муках той страждав.
Вийшов із дому і назад не прийшов,
І тіла його більш ніхто не знайшов.
Не проведуть в останній путь його в домовині,
Ніхто не помолиться на його могилі.
Його могилою стала, його ж країна,
Яка у бій відправила, яка і схоронила
Медаль дадуть і скажуть, що Герой
Бо він пішов на смерть, не вибравши конвой!
Яким лякали командири перед боєм!
Коли в атаку не хотів іти він без набоїв…
Але їм краще вручити посмертну медаль
Бо ж чуже життя для них мало значуща деталь.
А скільки ж тих, хто помер без могил?
Кого не вберіг той, надійний тил…
Скільки тих, кого ми більше не знайдем?
Тих, хто навіть в домовині назад не прийде?