Я не маю своє «Я»
Сьогодні я прокинулась вранці
З тривожним відчуттям.
Мов душу гризуть демони
А на шиї сталеві кайдани...
Цієї ночі було чути голоси,
Вони кричали мені агресивно,
У моїй голові.
Мов сутінки ночі,
Жахіття і сни,
Змішались в одну купу — і чути голоси
Мені здавалось, що я не людина,
Що я не жива,
Наче вічі мої —
Це два пухиря,
Обличчя ж — уламок
Битого скла.
Шкіра дала тріщину,
Кров лилась наче з відра
Тіло лежало нерухомо,
Аж до кісток.
А потім невинний, дитячий голосок,
Позвав мене —
Кудись у даль.
Було лиш чутно голоси тії
Не чужі і не рідні...
R